Народився 9 липня 1941 року у Хабаровському краї (Російська Федерація). Освіту за спеціальністю «Автоматика і телемеханіка» отримав на електротехнічному факультеті Одеського політехнічного інституту, куди вступив 1960 року. Одеський національний політехнічний університет (ОНПУ) став рідним для В.П. Малахова. Стіни закладу пам’ятають роки його студентства і його ректорства (1987–2010 рр.). Валерій Павлович був першим ректором в Україні та другим у СРСР, обраним на цю посаду колективом університету демократичним шляхом на альтернативній основі. За період з 1987 року Одеський національний політехнічний університет примножив кращі традиції вітчизняної педагогічної та наукової думки, став одним з важливих центрів інтелектуального життя на Півдні України, розрісся в багатогалузевий навчально-науковий комплекс. Валерій Павлович є знаним фахівцем у галузі технічної кібернетики, проблем підготовки спеціалістів з вищою освітою, а також розвитку та реформування системи національної освіти. Науковцем створена наукова школа з розробки методів та засобів автоматизованого синтезу та проектування електронних приладів керування і контролю, а також інформаційно-вимірювальної та обчислювальної техніки. Завідувач кафедри комп’ютерних систем Одеського національного політехнічного університету. З січня 1998 року до травня 2010 року – голова Ради ректорів вищих навчальних закладів Південного регіону України. Автор більш ніж 250 наукових праць, 16 монографій, підручників та навчальних посібників, 7 патентів. Підготував 8 докторів і 16 кандидатів технічних наук. Професор В.П. Малахов є почесним громадянином міста-героя Одеси, має звання заслуженого працівника народної освіти України, лауреат премії ім. В.І. Вернадського. За вагомий особистий внесок у забезпечення розвитку освіти, плідну науково-педагогічну діяльність та високий професіоналізм відзначений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2010 р.). Валерій Павлович є повним кавалером ордену «За заслуги», нагороджений орденом «Святого князя Володимира» ІІІ ступеня (2002 р.), міжнародною нагородою імені Сократа (1996 р.), нагрудним знаком ім. К.Д. Ушинського (2006 р.), почесним знаком ЦК Профспілки працівників освіти і науки України (2009 р.) та почесним знаком Національної академії наук України (2008 р.) Член відділення інформатики Комітету з державних премій України в галузі науки і техніки, член Бюро Південного наукового центру Національної академії наук України і Міністерства освіти і науки України, член Національної спілки журналістів України. Президент Одеської обласної організації Спілки наукових та інженерних об’єднань України. Подружжя Малахових виховало і дало путівку в життя сину – Малахову Євгенію Валерійовичу. «Для людини творчої потрібно мати цілі, постійно працювати, не зупинятися в пошуках нових ідей. І не має значення, чим конкретно в даний час людина займається – науковою роботою, викладацькою діяльністю, адміністративними справами тощо», – вважає Валерій Павлович. У його житті все вдалося. Безперечно, не завжди було гладко і безхмарно. За все, що доля дарувала, доводилося платити напруженою працею, душевними переживаннями, нервовим напруженням, великою концентрацією внутрішніх сил для подолання життєвих труднощів. Та без труднощів не було б радощів досягнень, перемог та надбань.