Народився Корнієнко Михайло Васильович 24 вересня 1948 року в Бєлгородській області (Російська Федерація). Батьки навчили головного — принциповості, виваженості, добропорядності, працелюбності, від них успадкував гострий розум, швидку реакцію та вміння тримати удари долі. Це дозволило у 15-річному віці приїхати у Донбас, вступити до профтехучилища м. Макіївки та отримати першу спеціальність «Слюсар-сантехнік». Рано пізнавши на своєму трудовому шляху несправедливість, свавілля, байдужість чиновників, вирішив стати юристом. З 1967 по 1973 рр. навчався на юридичному факультеті Ростовського державного університету зі спеціальності «Правознавство». Другу вищу освіту та диплом юриста-організатора здобув в Академії МВС СРСР м. Москви (1988–1991). Михайло Васильович розпочав своє професійне становлення з посади інспектора оперативно-режимної частини виправно-трудової колонії у м. Макіївці Донецької області, потім працював юрисконсультом у приміському радгоспі «Криничанський». Знання, досвід, відданість справі були помічені і Михайла Васильовича у 23 роки вже призначено слідчим прокуратури у м. Горлівці. Молодого, енергійного, знаючого справу, якою займається, професіонала рекомендували згодом на партійну роботу. На посаді завідувача відділу адміністративних органів Горлівського міськкому партії допомагав у встановленні справедливості сотням людей, які йшли до нього у пошуках правди і захисту. Вони досі з вдячністю та теплотою згадують справедливого та розуміючого керівника. М.В. Корнієнко очолював три головних управління внутрішніх справ найскладніших регіонів держави — Донецької області, Автономної Республіки Крим та м. Києва. У ті часи дані регіони характеризувалися як такі, що мають найбільший рівень злочинності, бандитизму та корупції. Особливо складною була криміногенна ситуація в Криму, де він працював керівником міліції з 1995 року. Коли його представляли на цю посаду, один з київських керівників сказав: «Ти тут будеш свій серед чужих, чужий серед своїх». І молодий генерал відчув це через декілька днів на власній шкурі. Майже всі керівники підприємств автономії були залякані бандитами угрупувань Воронка, Башмакових, Хавіча та ін. Але завдяки наполегливості Михайла Васильовича та його колег-однодумців ситуацію вдалося спочатку стабілізувати, а потім покращити. У серпні 1997 р. Президент України призначив Корнієнка М.В. заступником міністра — керівником Головного управління МВС у м. Києві. Висококваліфікований фахівець відразу з’ясував, що столиця була поділена між злочинними кланами Савлохова, Авдишева, Ткаченка, Рибки, Кисіля, Пересецького. Всього через кілька місяців після призначення генерала М.В. Корнієнка на пост начальника столичної міліції лідери злочинних угрупувань припинили своє існування, більшість із них опинилася за ґратами. Михайло Васильович завжди зорієнтований на досягнення цілей, тому сам збирав інформацію про криміногенну ситуацію у м. Києві, ходив з цією метою на ринки, підприємства, спілкувався з мешканцями столиці. Досягнення та результати діяльності М.В. Корнієнка були відзначені на державному рівні: так, у 2000 році він був призначений заступником міністра, а невдовзі — першим заступником міністра — начальником Головного управління боротьби з організованою злочинністю. На новій посаді напрацьовував передові форми і методи, нові моделі впливу на криміногенні процеси, які використовуються у практиці міліції до сьогодні. Під його безпосереднім керівництвом були підготовлені десятки нових законів, наказів Міністерства внутрішніх справ, спрямованих на удосконалення правоохоронної діяльності. Повернувшись у МВС після звільнення у 2005 році за політичними мотивами і працюючи першим заступником міністра з грудня 2006 року, Михайло Корнієнко доклав багато зусиль для того, аби повернути органам внутрішніх справ добре ім’я і довіру людей, підвищити авторитет працівників міліції. Саме Михайло Васильович очолив комісію з реформування МВС. На його переконання, через п’ять-сім років Україна буде мати оновлену, сучасну міліцію європейського типу. 13 років був членом колегії МВС України. Підлеглі, колеги, друзі відзначають високу працездатність, професіоналізм, інтелігентність Михайла Корнієнка, його вміння керувати великими колективами, здатність приймати виважені рішення у екстремальних ситуаціях. Він є впливовим, авторитетним керівником у міліцейських, журналістських та юридичних колах. Знаний Михайло Васильович і серед науковців. Звільнившись з МВС, очолював Науково-навчальний інститут права та безпеки Дніпропетровського університету внутрішніх справ. Є членом спеціалізованої вченої ради цього ВНЗ. Автор понад восьми десятків наукових праць, дев’яти монографій та чотирьох художньо-публіцистичних книжок. Предметом його наукових досліджень є проблеми протидії організованій злочинності, управління органами міліції у складних умовах, боротьба з корупцією. Генерал-полковник побував більше ніж у двох десятках країн, де гідно представляв правоохоронну систему держави; закордонний досвід впроваджував у вітчизняній правоохоронній практиці. У 2000 році Михайло Васильович Корнієнко, як представник України, у Палермо (Італія) підписав спільно з представниками 157 держав світу Міжнародну конвенцію про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю. Нині обіймає посаду першого заступника Генерального директора ПрАТ «Донецьксталь»-металургійний завод». Ця корпорація спеціалізується на видобутку та переробці вугілля, виробництві коксу, металу, продукції машинобудування. Член науково-методичної ради при Генеральній прокуратурі України. Нагороджений орденом «За заслуги» IIІ та II ступенів, почесними грамотами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, багатьма державними та відомчими нагородами. Основні з них: медаль «Ветеран труда» (1990); Подяка Кабінету Міністрів України (1998); медаль «За отличную службу в МВД» (1990); медаль «За відмінну службу по охороні громадського порядку» (1994) та інші. У арсеналі нагород та відзнак Михайла Васильовича нараховується 16 орденів, 58 нагород МВС СРСР та України, інших відомств, 7 церковних нагород, у тому числі Святого Рівноапостольного князя Володимира. У 2007 році М.В. Корнієнка обрано Почесним громадянином Новооскольського району Бєлгородської області і міста Горлівки Донецької області. Це звання є важливим, адже виявляє міру поваги земляків та глибину успішно зреалізованих ним проектів. Член Спілки журналістів України з 1992 року. Чесний, справедливий, вимогливий до себе та інших, Корнієнко Михайло Васильович керується в житті висловом: «Розумний вийде з будь-якої ситуації, а мудрий — не потрапить до неї». Подружжя Корнієнків пишається доньками — Світланою та Тетяною, які є кандидатами медичних наук. Джерелом радості та великих сподівань є онуки Михайло та Єлисей.