Визначний український вчений-педагог у галузі української історіографії, джерелознавства та архівознавства Я.С. Калакура — один з лідерів української наукової історіографічної школи. Блискучий талант організатора, педагога-новатора плідно втілився у підготовці високопрофесійних фахівців, він є легендою і символом історичного факультету Київського націо­нального університету імені Тараса Шевченка. Під керівництвом професора підготовлено і захищено 14 докторських та понад 50 кандидатських дисертацій. Народився 24 вересня 1937 р. у с. Рудники Підгаєцького району Тернопільської області. Закінчив Коломийське педучилище, історичний факультет Чернівецького державного університету. Працював учителем Нижньовербізької семирічки на Прикарпатті, Коломийської школи робітничої молоді. У 1964–1969 рр. — доцент Івано-Франківського педагогічного інституту. З 1972 по 1981 рр. — заступник директора з наукової роботи Інституту підвищення кваліфікації викладачів суспільних наук при КДУ ім. Т. Г. Шевченка. У 1981–1989 рр. — проректор з навчальної роботи, директор Інституту суспільних наук КДУ ім. Т. Г. Шевченка. У 1989–2002 рр. — професор кафедри загальної історії, завіду­вач кафед­ри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки, з 2003 р. — професор цієї кафедри. Тематика наукових досліджень охоплює ключові проблеми теорії і методології історичної науки та українознавства, історіографії, джерелознавства, архівознавства, політичної та інтелектуальної історії України. Я. С. Калакура є автором понад 500 наукових, науково-популярних та навчально-методичних праць, у т. ч. 96 індивідуальних і колективних монографій, 28 підручників та навчальних посібників, укладач низки документальних збірників. Брав участь у створенні багатотомної «Історії міст і сіл України», «Енциклопедії історії України». Основні праці: підручник «Архівознавство» (1998, 2002), «Історія української культури» (2000, 2007), «Історичне джерелознавство» (2002), «Історичні засади українознавства» (2007), «Україна найдавнішого часу — початку XХІ ст.: цивілізаційний контекст пізнання» (у 2 кн.) (2012), «Українська земля і люди. Український етнос у світовому часопросторі» (2012), «Українська історіографія» (2002, 2012), «Українознавство: концептуальні та методологічні основи розвитку» (2015). Ярослав Степанович — відмінник народної освіти України, нагороджений орденами «За заслуги» ІІ та ІІІ ступенів, Почесною грамотою Верховної Ради України, 4 медалями, освітянськими знаками Антона Макаренка, Петра Могили, лауреат нагород Володимира Великого та Ярослава Мудрого АН ВШ України, премій ім. Василя Веретенникова та Григорія Сковороди, золотої відзнаки вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка та відзнаки Михайла Драгоманова Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова та ін. Обирався депутатом Коломийської міської ради. Дружина Марія Михайлівна — завідувач кафедри, професор університету «Україна», лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Мають синів Віктора та Олега, онуків Анну, Марію, Ярослава та Богдана. Життєве кредо: «Вміти визнавати свої помилки і поважати думку інших».
Yaroslav S. Kalakura
DSc (History), Prof., Academician of the Higher School Academy of Sciences of Ukraine.

Honoured Professor of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Professor of the Department of Archival Studies and Special Branches of History. Fields of research: key problems of theory and methodology of history and Ukrainian studies, historiography, source criticism, archival studies, political and intellectual history of Ukraine.