Відомий український художник Василь Іва­нович Гурін працює в жанрі натюрморту, портрета, пейзажу, створює тематичні цикли. Справжній майстер класичного живопису тонко відчуває красу природи, прославляє святість матері, виразно передає емоційний стан героїв. Понад 40 років займається викладацькою діяльністю. Знаний і шанований педагог підготовив десятки майстрів живопису. Народився 18 березня 1939 р. у с. Первомайське в Криму. Закінчив Сімферопольське художнє училище. У 1965 р. здобув освіту в Київському державному художньому інституті. Вчителем вважає художника Миколу Писанку, який навчив цінувати чесність, загальну вихованість і природну гармонію людини, що в подальшому позначилося на творчості митця. Продовжив навчання у творчих майстернях Академії мистецтв СРСР. Василь Гурін відразу заявив про себе як художник із самобутнім образним мисленням. Залишаючись вірним реалістичній школі живопису, уникає схоластики умовності або натуралізму. Герої тематичних картин — люди, котрі, пройшовши через складні життєві випробування, зберегли віру у прекрасні ідеали, сповнені доброти і душевної щедрості. Героїв полотен знаходить у колі рідних, близьких, знайомих та друзів, чиї характери й людські уподобання добре відомі. Найбільш відомі роботи майстра: «Перша весна» (1966), «Матері ждуть» (1974), «А льон цвіте» (1977), «Низький уклін Вам, мамо» (1989), «Повернення» (1990), «Знак біди» (1993), «Наше дитинство», «Джерело» (1994), «У чорному квадраті» (1996), «Великдень» (1997), «Сріблястий день» (1997), триптих «Пам’ять» (1985). Кримська природа дає художникові свіжість сприйняття кольору, його фарби стають дзвінкими, світлоносними та прозорими. «Я вірю в силу життя, у прекрасне. Про це пишу в своїх картинах. Духовність та культура нас врятує», — вважає Василь Іванович. Бере участь у вітчизняних і міжнародних художніх виставках. Твори Василя Гуріна зберігаються в Національному художньому музеї України, Музеї історії Києва, галереях та приватних колекціях України та за її межами. У 1991 р. обраний першим заступником голови Спілки художників України. Упродовж 1997–2005 рр. — голова Київської організації Національної спілки художників України. Член Національної спілки художників України. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (1998), медалями. З 1969 р. розпочав викладацьку роботу у Київському державному художньому інституті, з 1987 — професор, завідувач кафедри живопису та композиції інституту (нині — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Принцип викладання Василя Гуріна: через пояснення та наочне зображення гармонії навчити розгадувати секрети натури, підняття внутрішніх відчуттів для пізнання загадковості твору.