За значний особистий внесок у розвиток української архітектури та містобудування присвоєно почесне звання «Заслужений архітектор України» (1995). Народився 2 березня 1942 р. у м. Ашхабад. У 1966 р. закінчив архітектурне відділення Харківського інженерно-будівельного інституту. За 46 років практичної діяльності особисто та в авторських колективах розробив понад 500 проектів житлових і громадських будівель, 28 серій житлових будинків для масового будівництва в містах і селах Східної та Південної України. Серед них – станції метро у Харкові (14 діючих), Дніпропетровську та Єкатеринбурзі, станції швидкісних трамваїв у Волгограді та Кривому Розі. Особливу увагу приділяє відродженню національних архітектурних традицій народів України. Нагороджений знаком «Почесний працівник будівництва та архітектури»; орденами УПЦ, Українсьного реєстрового козацтва; медалями Всесвітнього бієнале у Софії (двічі) та міжнародних виставок у Росії; почесною відзнакою «Слобожанська слава» Харківської обласної ради.