|
Божок
Валентина Степанівна
Суддя Вищого господарського
суду України
За вагомий особистий внесок у розвиток судової системи України, запровадження законності і правопорядку у господарські правовідносини, високий професіоналізм присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України» (2005).
Народилася 2 січня 1952 р. у с. Тростянець Ямпільського району Вінницької області. У 1968 р. закінчила Гонорівську середню школу. У всіх починаннях Валентину Степанівну підтримували її батьки – Степан Власович та Галина Андріївна. Особливо це стосувалося вибору майбутньої професії, адже Валентина Степанівна твердо вирішила стати юристом.
У 1968 р. вступила до Казахського державного університету, обравши спеціальність «Правознавство», у 1971 р. перевелася до Кишинівського державного університету і в 1974 р. успішно закінчила навчальний заклад. Трудове становлення розпочала в Кишиневі у системі Мінмонтажспецбуду СРСР: з 1975 до 1994 рр. працювала старшим юрисконсультом, головним спеціалістом з правових і кадрових питань тресту «Молделектронмонтаж».
|
У 1994 р. повернулася в Україну, де продовжила рух кар’єрними сходами. Валентині Степанівні, яка вже мала багаторічний професійний досвід, запропонували обійняти посаду прокурора відділу з питань участі прокурорів в арбітражному судочинстві цивільно-судового управління Генеральної прокуратури України. Нова посада давала можливість ще більше проявити себе, зміцнити авторитет. У липні 1996 р. призначена суддею судової колегії з перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого господарського суду України. Наполегливість і постійне самовдосконалення та бездоганна репутація справедливого судді зумовили безстрокове обрання її суддею Вищого господарського суду України, а в 2003 р. – присвоєння вищого кваліфікаційного класу судді.
У 2002 р. на запрошення уряду США брала участь у реалізації міжнародної програми щодо розвитку судової системи.
Серед захоплень у вільний час – театр та історична література. Задоволення також приносять квіти, особливо троянди, які Валентина Степанівна вирощує вдома.
Кожна справа людиною ставиться і людиною славиться. Так, за самовіддану працю, спрямовану на розвиток судової системи України, Валентина Степанівна неодноразово відзначена високими нагородами: почесною відзнакою та почесною грамотою Вищої ради юстиції, почесною відзнакою «Знак Пошани», відзнакою з нагоди 85-річчя арбітражно-судової системи України, почесною грамотою Ради суддів України та Вищого господарського суду України, знаком «Почесний працівник господарського суду України». Нагороджена медаллю «Незалежність України» Міжнародної Георгіївської академії безпеки і права.
Заслужений юрист, шанована суддя, але передусім, – сильна жінка. Її професійний шлях можна порівняти з деревом, яке росте на вершині гори. Вітер не дає йому рости, ламає гілки, гне стовбур, але прагнення дотягнутися до сонця перемагає і дерево продовжує рости. Так і Валентина Степанівна: мудра, добра, уважна й відкрита до людей прямує по життю, долаючи негаразди й перешкоди. Власним прикладом показала: якщо обраний шлях є покликанням серця – доля завжди на твоєму боці. Життєве кредо: «Не вимагай від життя більшого, ніж можеш досягти».
Валентина Степанівна пишається своєю родиною, особливо онуками – Владиславом та Анастасією, для яких є найкращою бабусею.
|
