|
Бастрига
Іван Михайлович
Голова Ради акціонерів Азовської кабельної компанії, народний депутат України ІV скликання
За значний особистий внесок у розвиток алюмінієвої промисловості, підвищення ефективності виробництва, освоєння нових видів високоякісної продукції присвоєно почесне звання «Заслужений металург СРСР» (1989) та «Заслужений металург України» (2003).
Іван Михайлович Бастрига – відомий у За-порізькому краї та в Україні промисловець, громадський діяч і благодійник. Майже все життя він пов’язав із кольоровою металургією, сорок років життя присвятивши роботі на Запорізькому алюмінієвому комбінаті.
Народився 12 грудня 1937 р. у с. Гусарка Куйбишевського району Запорізької області. За освітою – інженер-металург, випускник Дніпропетровського металургійного
інституту.
Після служби в армії, у 1959 р. розпочав трудову діяльність електромонтером тресту «Південелектромонтаж» у м. Запоріжжя.
З 1960 р. розпочалося його становлення як фахівця на Дніпровському алюмінієвому заводі м. Запоріжжя – первістку алюмінієвої промисловості СРСР. Іван Михайлович до 1981 р. пройшов шлях від звичайного електрика, виробничого майстра, старшого майстра до начальника цеху, голови профспілки. У 1981–1982 рр. – старший інженер виробничого об’єднання «Радіоімпорт» при Торговельному представництві СРСР у Югославії. Робота І.М. Бастриги на кожному підприємстві відзначалася відповідальністю та особливою увагою до деталей.
У 1982 р. продовжив роботу на Дніпров-ському алюмінієвому заводі, де очолив цен-тральну заводську лабораторію хімічних досліджень і нової техніки, згодом був призначений начальником виробничо-технічного відділу – заступником головного інженера заводу, пізніше – головним інженером заводу.
З 1988 р. Іван Михайлович обраний колективом на посаду директора Дніпровського алюмінієвого заводу ім. С.М. Кірова. З перших місяців роботи працівники заводу відчули небайдужість керівника до роботи співробітників, заводу в цілому і до його значення у промисловості України, тож із кожною реорганізацією підприємства І.М. Бастрига залишався його незмінним керівником, у 1990 р. Дніпровський алюмінієвий завод реорганізовано у Відкрите акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», а Іван Михайлович став головою правління, генеральним директором комбінату.
Роботу на алюмінієвому заводі поєднував із громадською діяльністю: очолював запорізький обласний союз промисловців і підприємців «Потенціал», раду акціонерного банку «Муніципальний», Асоціацію українських виробників і експортерів кольорових металів. З 1994 до 2002 рр. був депутатом Запорізької обласної ради.
|
У 2002 р. І.М. Бастрига обраний народним депутатом України IV скликання. За час своєї політичної діяльності переконливо довів, наскільки щиро вболіває за обрану справу. Про це свідчать результати його роботи в окрузі у складі Бердянського, Куйбишевського, Чернігівського, Розівського районів та міста Бердянськ Запорізької області. Вирішено проблемні питання освіти, медицини, житлово-побутових потреб громадян, у період роботи IV скликання Верховної Ради України входив до складу Комітету закордонних справ, Комітету з питань промислової політики та підприємництва, Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації. З 2005 до 2007 рр. обіймав посаду заступника голови наглядової ради ВАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат». Нині І.М. Бастрига – голова ради акціонерів Азовської кабельної компанії.
Значні зусилля Іван Бастрига спрямовував на розвиток рідного краю. Так, за його безпосередньої участі у 1989 р. в Запоріжжі було придбано першу в СРСР міжнародну цифрову телефонну станцію на 10 тисяч номерів; виконано капітальний ремонт відділення нейрохірургії, операційного відділення, повністю обладнані палати для інвалідів у різних відділеннях П’ятої міської лікарні; придбано томограф для Запорізької обласної лікарні; працівникам міліції Запоріжжя і області надано близько 500 автомобілів; виконано реконструкцію музично-драматичного театру ім. В.Г. Магара. Особливу увагу Іван Михайлович приділяє молодому поколінню: за його сприяння засновано баскетбольну команду «Козачка-ЗАлК», яка стала дев’ятиразовим чемпіоном України і багаторазовим володарем кубків України; традиційними є щорічні зустрічі Івана Михайловича з випускниками-медалістами, яких він вітає особисто. Дбає про відродження історії і духовності. Так, з дніпровського дна було піднято козацький корабель «Чайка» та побудовано приміщення для його зберігання. У Запоріжжі зведено Свято-Покровський храм та облицьовано Андріївський собор.
Свої спогади, надії і сподівання, роки професійного становлення Іван Михайлович виклав у автобіографічній книзі «Между прошлым и будущим».
За значний особистий внесок у розвиток вітчизняної металургійної промисловості, створення виробництва алюмінієвої катанки в місті Запоріжжі, випуск нових видів якісної металопродукції, високий професіоналізм нагороджений орденом «За заслуги» III (1998), II (1999) та
І (2008) ступенів. Відзначений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України; медалями «За розвиток запорізького краю», «За ефективне управління», «Ветеран праці», «За вагомий внесок у розвиток міста Бердянськ», «За сприяння в охороні державного кордону України», «За доблесну працю»; орденом Трудового Червоного Прапора. Українська Православна Церква нагородила І.М. Бастригу трьома вищими церковними нагородами. Повагу і авторитет до Івана Михайловича жителі Запорізької області висловили, обравши його почесним громадянином Куйбишевського району та почесним громадянином міст Запоріжжя та Бердянська.
Одружений, має трьох доньок.
|
