|
Мартиненко
Петро Федорович
Суддя Конституційного Суду України (у відставці), Декан юридичного факультету Міжнародного
Соломонового університету,
Заслужений юрист України, професор
Народився 26 січня 1936 р. на Житомирщині, в с. Осівці Брусилівського району. Після закінчення у 1954 р. Брусилівської середньої школи розпочав трудовий шлях на лісоповалі (м. Нижній Тагіл, РФ). Звідки був призваний до лав Радянської армії, обов’язкову строкову службу проходив на Чорноморському флоті.
У 1962 р. закінчив з відзнакою Саратовську державну академію права та залишився викладати на кафедрі державного і міжнародного права. Наступним місцем роботи Петра Федоровича була кафедра міжнародного права та іноземного законодавства Київського університету, де почав працювати захистивши кандидатську дисертацію (1965 р.).
У період 1971–1976 рр. працював доцентом факультету економіки і права Національного університету Центральноафриканської Республіки (м. Бангі). Здобутий досвід став у нагоді на юридичному факультеті, а згодом і на факультеті міжнародних відносин та міжнародного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де з 1976 по 1996 рік Петро Федорович викладав право.
|
В Інституті міжнародних відносин пройшов шлях від доцента, професора, до заступника декана, заступника директора та завідувача кафедри порівняльного правознавства. Спеціалізується П. Ф. Мартиненко на викладанні іноземного, порівняльного конституційного права і порівняльних правничих систем світу. Його лекції лунали в університетах ЦАР, Марокко, Канади, Франції, Люксембургу, Іспанії, Польщі, Росії.
У 1996 р. професора Мартиненка призначено суддею Конституційного Суду України. Науковець брав активну участь у розробленні Закону «Про мови в Українській РСР», «Декларації про державний суверенітет України», «Концепції Договору про Співдружність Держав», «Концепції нової Конституції України» та ін. З 1989 по 1996 рік був головним науковим консультантом Секретаріату Верховної Ради України, членом Колегії з питань правової політики Державної думи України, заступником представника України у Венеціанській комісії Ради Європи, співробітником Українсько-європейського консультативного центру з питань законодавства. Петро Федорович входить до групи експертів з питань людського виміру при ОБСЄ. Працює з 2004 р. незалежним експертом у групі СВС 2 Європейської комісії проти расизму і нетолерантності та є її членом. Член Міжнародної асоціації конституційного права, Міжнародної асоціації суддів з питань права притулку, Латиноамериканської кафедри конституційного права, Товариства конституційного права та Асоціації міжнародного права України.
Після відставки у 2001 р. Петро Федорович повернувся до викладацької діяльності. Нині — професор Міжнародного Соломонового університету, Дипломатичної академії України, Вищої школи бізнесу в Даброві Горнічей (Польща). Науковець — один із перших представників відомої Саратовської школи конституційного права зі спеціалізацією в галузі зовнішніх зносин. Під його керівництвом було захищено 19 кандидатських дисертацій. Кількість наукових і науково-методичних праць становить понад 220, з них 22 надруковані за кордоном. Монографічне дослідження «Федералізм і зовнішні зносини в конституційному праві США» дістало високу оцінку іноземних фахівців. Член редколегії журналів «Українське право» та «Вісник Конституційного Суду України». Кавалер орденів «За заслуги» II, III ступенів.
Життєве кредо складається із слів, які закумулювали в собі весь характер Петра Федоровича: «Порядність. Гуманізм. Професіоналізм».
|
