Призначений 1954 р. на посаду головного конструктора ОКБ-586 (пізніше КБ «Південне») у Дніпропетровську, він очолив створення бойових ракетних комплексів Р-12, Р-14, Р-16, Р-36, МР-УР100, Р-36М, космічних ракет-носіїв «Космос», «Космос-2», «Циклон-2», «Циклон-3», ракетного блоку місячного корабля комплексу Н1-Л3, космічних апаратів «Космос», «Інтеркосмос», «Метеор», «Цілина» (1954—1971).
Значною мірою успіхи науково-конструкторської школи М.К. Янгеля залежали від його особистості, творчого потенціалу, здатності побачити науково-конструкторську проблему, зацікавити людей, згуртувати колектив однодумців. Так, усі принципові рішення по створюваним ракетним та ракетно-космічним комплексам приймались у М.К. Янгеля колегіально радою головних конструкторів.
Сміливо і рішуче, іноді всупереч авторитетним точкам зору, М.К. Янгель обирав і з властивою йому енергією та наполегливістю втілював основні принципи своєї концепції розробки бойових ракет: перебування ракети в заправленому стані протягом всього заданого терміну бойової експлуатації, невразливість стартової пускової установки, висока боєготовність ракети, захищеність ракети в польоті, максимальна ефективність враження цілі, технологічність і економічність виготовлення елементів ракетного комплексу, надійність функціонування ракетного комплексу, забезпечення тривалої життєздатності базових моделей шляхом їх послідовної модернізації і створення на їх основі спеціалізованих модифікацій. Керуючись цими принципами, створений М.К. Янгелем колектив розробив чотири покоління високоефективних бойових ракет.
Молодому колективу КБ М.К. Янгеля доводилось долати чималі труднощі, пов’язані з розробкою нових, нетипових тоді ракетно-космічних конструкцій. Для вирішення цих проблем М.К. Янгель широко залучав галузеві інститути та інститути Академії наук СРСР і союзних республік. Провідні радянські вчені охоче відгукувались на прохання М.К. Янгеля і допомагали вирішувати завдання, зокрема М.В. Келдиш, Б.Є. Патон, В.О. Котельников, О.Ю. Ішлінський.
Школу Янгеля представляють В.Ф. Уткін, Ю.П. Семенов, Б.І. Губанов, В.М. Ковтуненко, Ю.О. Сметанін, М.Ф. Герасюта, В.Й. Драновський, С.М. Конюхов, Л.Д. Кучма, В.П. Горбулін, Ю.С. Алексєєв та ін.
Призначений 1954 р. на посаду головного конструктора ОКБ-586 (пізніше КБ «Південне») у Дніпропетровську, він очолив створення бойових ракетних комплексів Р-12, Р-14, Р-16, Р-36, МР-УР100, Р-36М, космічних ракет-носіїв «Космос», «Космос-2», «Циклон-2», «Циклон-3», ракетного блоку місячного корабля комплексу Н1-Л3, космічних апаратів «Космос», «Інтеркосмос», «Метеор», «Цілина» (1954—1971).
Значною мірою успіхи науково-конструкторської школи М.К. Янгеля залежали від його особистості, творчого потенціалу, здатності побачити науково-конструкторську проблему, зацікавити людей, згуртувати колектив однодумців. Так, усі принципові рішення по створюваним ракетним та ракетно-космічним комплексам приймались у М.К. Янгеля колегіально радою головних конструкторів.
Сміливо і рішуче, іноді всупереч авторитетним точкам зору, М.К. Янгель обирав і з властивою йому енергією та наполегливістю втілював основні принципи своєї концепції розробки бойових ракет: перебування ракети в заправленому стані протягом всього заданого терміну бойової експлуатації, невразливість стартової пускової установки, висока боєготовність ракети, захищеність ракети в польоті, максимальна ефективність враження цілі, технологічність і економічність виготовлення елементів ракетного комплексу, надійність функціонування ракетного комплексу, забезпечення тривалої життєздатності базових моделей шляхом їх послідовної модернізації і створення на їх основі спеціалізованих модифікацій. Керуючись цими принципами, створений М.К. Янгелем колектив розробив чотири покоління високоефективних бойових ракет.
Молодому колективу КБ М.К. Янгеля доводилось долати чималі труднощі, пов’язані з розробкою нових, нетипових тоді ракетно-космічних конструкцій. Для вирішення цих проблем М.К. Янгель широко залучав галузеві інститути та інститути Академії наук СРСР і союзних республік. Провідні радянські вчені охоче відгукувались на прохання М.К. Янгеля і допомагали вирішувати завдання, зокрема М.В. Келдиш, Б.Є. Патон, В.О. Котельников, О.Ю. Ішлінський.
Школу Янгеля представляють В.Ф. Уткін, Ю.П. Семенов, Б.І. Губанов, В.М. Ковтуненко, Ю.О. Сметанін, М.Ф. Герасюта, В.Й. Драновський, С.М. Конюхов, Л.Д. Кучма, В.П. Горбулін, Ю.С. Алексєєв та ін.