СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ


Наукова школа О.І. Кухтенка

в галузі теорії інваріантності, теорії автоматичного керування,
фізичної кібернетики та математичної теорії систем


Практично в кожному з наукових напрямків, які розробляв, він отримав результати світового рівня і створив школу в галузі теорії інваріантності, теорії автоматичного керування, фізичної кібернетики і математичної теорії систем, представники якої продовжують розпочаті ним дослідження. До наукової школи О.І. Кухтенка належать академік АН України М.З. Згуровський, члени-кореспонденти НАН України Ю.Г. Кривонос, А.Д. Федоровський, Ю.І. Самой­ленко, В.Ф. Губарев та ін. Учні відзначають вміння Олександра Івановича працювати з людьми, створювати творчу атмосферу в колективі, правильно визначати напрямок досліджень і надавати своїми ідеями імпульс до наукової праці. Пріоритетне значення мають дослідження школи Кухтенка в галузі теорії інваріантності. Було здійснено аналіз інваріантної системи з реальними диференціаторами, критерії абсолютної інваріантності поширено на об’єкти зі змінними параметрами, знайдено критерії фізичного втілення інваріантних систем, створено самонастрою­вальні за принципом інваріантності системи автоматичного керування тощо. О.І. Кухтенко значно вдос­коналив математичний апарат загальної теорії систем, уперше запровадив поняття про рівні абстрактного опису систем. У 1960–80-х рр. під його керівництвом була розвинена аксіоматична тео­рія динамічних автоматично керованих складних систем, вивчено інваріантність, керованість та інші особливості складних систем, створено їх моделі, досліджено коливання складних багатовимірних технічних систем тощо. Набувають розвитку в школі і міждисциплінарні напрямки. За ідейною ініціативою О.І. Кухтенка в 1990 р. створено Науково-дослідний інститут міждисциплінарних досліджень, який у 1997 р. перетворено в Інститут прикладного системного аналізу НАН України. Представники наукової школи О.І. Кухтенка одержали також вагомі результати із теорії ­коливань, теорії просто­рово-розподілених систем керування швидкоплинними фізичними процесами, теорії механіз­мів і машин, створили унікальні багатовимірні системи керування та автоматично керовані пристрої, зокрема тренажер «Сиріус», що моделює динаміку космічного польоту.