Перші учні А.І. Кіпріанова — З.П. Ситник, К.Д. Сич, Т.Г. Пілюгін, Ю.В. Петрунькін,
Н.Є. Григор’єва, Н.К. Маньківська, І.К. Ушенко, Б.І. Дашевська — протягом 1936—1946 рр. успішно захистили дисертації на теми, пов’язані з синтезом, будовою та властивостями ціанінових барвників.
Протягом багатьох років (1945—1972), працюючи в Інституті органічної хімії АН України, А.І. Кіпріанов приділяв значну увагу створеній ним лабораторії органічного синтезу, з якої згодом утворився відділ кольору і будови органічних сполук, а в них отримала подальший розвиток і його школа.
Серед учнів та послідовників А.І. Кіпріанова академік АН України Ф.С. Бабичев, член-кореспондент НАН України В.П. Хиля та інші. Завдяки роботам А.І. Кіпріанова та його школи теорія кольоровості органічних сполук перетворилась на фундаментальну наукову теорію, яка охоплює основні закономірності зв’язку забарвлення органічних сполук з їх хімічною будовою.
А.І. Кіпріанов і Г.Т. Пілюгін першими відкрили У 1937 р. гіпсохромне зміщення смуг у спектрах поглинання несиметричних барвників (девіація). В 1947 р. А.І. Кіпріанов зі співробітниками встановив вплив просторових ускладнень у будові молекул ціанінових барвників на їх забарвлення. Використання уявлень електронної симетрії дозволило пояснити явище сольватохромії (впливу розчинників на забарвлення розчинів барвників). У 1965 р. експериментально відкрито і теоретично обґрунтовано явище взаємодії хромофорів у молекулах складних барвників.
Нині у відділі кольору та будови органічних сполук Інституту органічної хімії НАН України проводяться системні дослідження з синтезу барвників для їх практичного використання як елементної бази лазерної техніки та сучасних методів реєстрації інформації, голографічних та електрографічних середовищ, для потреб оптоелектроніки, квантової електроніки, створення флуоресцентних біозондів, для спектральної сенсибілізації світлочутливих матеріалів спеціального призначення.
Перші учні А.І. Кіпріанова — З.П. Ситник, К.Д. Сич, Т.Г. Пілюгін, Ю.В. Петрунькін,
Н.Є. Григор’єва, Н.К. Маньківська, І.К. Ушенко, Б.І. Дашевська — протягом 1936—1946 рр. успішно захистили дисертації на теми, пов’язані з синтезом, будовою та властивостями ціанінових барвників.
Протягом багатьох років (1945—1972), працюючи в Інституті органічної хімії АН України, А.І. Кіпріанов приділяв значну увагу створеній ним лабораторії органічного синтезу, з якої згодом утворився відділ кольору і будови органічних сполук, а в них отримала подальший розвиток і його школа.
Серед учнів та послідовників А.І. Кіпріанова академік АН України Ф.С. Бабичев, член-кореспондент НАН України В.П. Хиля та інші. Завдяки роботам А.І. Кіпріанова та його школи теорія кольоровості органічних сполук перетворилась на фундаментальну наукову теорію, яка охоплює основні закономірності зв’язку забарвлення органічних сполук з їх хімічною будовою.
А.І. Кіпріанов і Г.Т. Пілюгін першими відкрили У 1937 р. гіпсохромне зміщення смуг у спектрах поглинання несиметричних барвників (девіація). В 1947 р. А.І. Кіпріанов зі співробітниками встановив вплив просторових ускладнень у будові молекул ціанінових барвників на їх забарвлення. Використання уявлень електронної симетрії дозволило пояснити явище сольватохромії (впливу розчинників на забарвлення розчинів барвників). У 1965 р. експериментально відкрито і теоретично обґрунтовано явище взаємодії хромофорів у молекулах складних барвників.
Нині у відділі кольору та будови органічних сполук Інституту органічної хімії НАН України проводяться системні дослідження з синтезу барвників для їх практичного використання як елементної бази лазерної техніки та сучасних методів реєстрації інформації, голографічних та електрографічних середовищ, для потреб оптоелектроніки, квантової електроніки, створення флуоресцентних біозондів, для спектральної сенсибілізації світлочутливих матеріалів спеціального призначення.