СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ



Стеченко Людмила Олександрівна
Стеченко
Людмила Олександрівна
Доктор біологічних наук, професор кафедри
гістології та ембріології Національного медичного
університету ім. О.О. Богомольця, академік
Української академії наук

Стеченко Людмила Олександрівна народилася 5 листопада 1943 року в м. Тараща Київської області. Закінчивши Таращанську середню школу №1, 1960 року вступила на біологічний факультет Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка та успішно його завершила у 1965 році за спеціальністю «Біолог-вірусолог». Свій науковий шлях у Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця розпочала старшим лаборантом відділення електронної мікроскопії Центральної науково-дослідної лабораторії у 1968 році. З 1970 року Л.О. Стеченко працювала старшим науковим співробітником відділення електронної мікроскопії і очолювала цей підрозділ, а від 1998 року — науковий керівник лабораторії електронної мікроскопії Інституту проблем патології і професор кафедри гістології та ембріології Національного медичного університету.

Людмила Олександрівна внесла суттєвий доробок у вирішення наукових медико-біологічних проблем, які стосуються вивчення ультраструктурної організації органів і тканин людини та тварин у нормі й патології. Основна увага приділяється дослідженню цитології та цитопатології серцево-судинної системи і, зокрема, гемомікроциркулярного русла. З цієї тематики захищені кандидатська (1974 р.) та докторська дисертації (1990 р.), які висвітлюють особливості ультраструктурної організації ендотелію кровоносних капілярів міокарда хребетних у філо- й онтогенезі та при серцево-судинній недостатності. Результатом серії робіт у 1992–2000 роках, пов’язаних із вивченням дії малих доз радіації, було видання в співавторстві монографій: «Радиация, сердце и лазер» (1996 р.), «Радиочувствительность и мембраны лимфоцитов» (2001 р.) та «Структура органів імунної системи після дії малих доз іонізуючого випромінювання» (2008 р.), а також обґрунтування комплексної верифікації та підтвердження з позицій і вимог системного аналізу нових клітинних in vivo моделей для вивчення дії малих доз іонізуючої радіації, оцінки ефективності протипроменевих фармпрепаратів та радіологічної дозиметрії. Наукові інтереси останніх років пов’язані з вивченням морфологічних еквівалентів ендокринної функції серця у філо- й онтогенезі та при гіпотиреозі. Результати наукових досліджень опубліковані у монографії «Сердце при гипотиреозе (экспериментальное исследование)» (2008 р.). Доказом життєвого кредо Людмили Олександрівни: «Усе, що ти умієш і знаєш,— передай молодому поколінню!» є захист під її керівництвом 4 докторських та 7 кандидатських дисертацій. Вона є автором 4 монографій, розділу в підручнику «Патологічна анатомія» та понад 200 наукових праць у закордонних і вітчизняних виданнях, 9 патентів на винаходи, 2 раціоналізаторські пропозиції, 5 інформаційних листів, методичні рекомендації. Нагороджена медалями «За трудовое отличие» , «В пам’ять 1500-ліття Києва», має відзнаку «Изобретатель СССР». Професор Л.О. Стеченко — член Міжнародної академії патології (1993 р.), член-кореспондент Інтернаціональної академії інтегративної антропології (Україна, 1994 р.), академік Української академії наук (1997 р.) та член Спеціалізованої вченої ради з морфологічних дисциплін при Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця. Міцною опорою і підтримкою для Людмили Олександрівни є чоловік Стеченко Дмитро Миколайович, доктор економічних наук, професор.