СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ



Проданчук Микола Георгійович
Проданчук
Микола Георгійович
Директор Інституту екогігієни і токсикології
ім. Л.І. Медведя, голова Товариства токсикологів
України, доктор медичних наук, професор, член-
кореспондент АМН України, заслужений лікар
України, експерт Всесвітньої організації охорони
здоров’я, експерт-токсиколог Європейського Союзу

Микола Проданчук народився 6 грудня 1954 року в Чернівцях. Фах лікаря опанував у Чернівецькому державному медичному інституті, який закінчив з червоним дипломом. Понад 20 років очолює науково-дослідні інститути токсикологічного і гігієнічного профілю. Він є головою Проблемної комісії МОЗ та АМН з екогігієни і токсикології, співголовою експертної комісії з питань гігієнічного регламентування пестицидів та агрохімікатів. Бере активну участь у діяльності таких міжнародних медичних і наукових організацій, як Міжурядовий комітет із стійких органічних забруднювачів оточуючого середовища, Програма ООН з довкілля, Всесвітня організація охорони здоров’я, Європейська токсикологічна асоціація, Міжнаціональний інститут наук про життя, Міжнародна рада з аналітичної хімії, Комісія Кодексу Аліментаріус, Програма ЄС з розробки нових токсикологічно-гігієнічних критеріїв безпечності харчових продуктів. Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, який очолює Микола Проданчук, — провідна науково-дослідна установа з питань екологічної безпеки, гігієни та токсикології, що вирішує актуальні завдання з охорони здоров’я населення, зниження рівня захворюваності і смертності, пов’язаних з незадовільним станом довкілля, розробляє комплекс заходів в галузі глобальної хімічної безпеки, що є нині однією з найбільш актуальних і складних проблем сучасної цивілізації, надає практичну допомогу закладам Міністерства охорони здоров’я, Міністерства з надзвичайних ситуацій, Мінекології та природних ресурсів, Мінагрополітики України та установам Держспоживзахисту. Наукову та практичну діяльність Миколи Проданчука органічно поєднує основна мета — профілактика захворювань, від експериментального дослідження потенційно небезпечного фактора через вивчення популяційних особливостей його дії до наукового обґрунтування законодавчих та нормативних актів у сфері охорони здоров’я. У колі наукових інтересів професора Миколи Проданчука — регуляторна та превентивна токсикологія, гігієна потенційно небезпечних для здоров’я факторів, мікробіологія, медико-екологічні проблеми впливу ксенобіотиків на здоров’я людей і довкілля, екологічно-залежна патологія та профілактична медицина. Крім того, багато уваги Микола Георгійович приділяє правовим аспектам охорони здоров’я та довкілля, організації охорони здоров’я та державної санітарно-епідеміологічної служби. Вчений створив наукову школу з комплексних досліджень у галузі токсикології, гігієни, медичної екології та соціальної медицини. З цих напрямів під його керівництвом успішно захищені 5 докторських та 13 кандидатських дисертацій, а також він консультував 7 кандидатських дисертацій та 4 докторські. Під науковим керівництвом та за безпосередньої участі Миколи Георгійовича науково обґрунтовано і впроваджено у народне господарство декілька сотень гігієнічних нормативів на ксенобіотики в середовищі життєдіяльності людини. Завдяки активній позиції вченого збережена і продовжує розвиватися система токсиколого-гігієнічної регламентації та постреєстраційного моніторингу пестицидів, агрохімікатів, забруднювачів дов­кілля, що мігрують із полімерних речовин.

Результати наукового доробку Миколи Проданчука знайшли своє відображення у понад 390 наукових публікаціях, серед них: 4 монографії, 6 навчальних посібників, 2 підручника з гігієни та 27 винаходів. Особиста участь професора М.Проданчука у підготовці проектів законодавчих актів має першорядне значення для нормативно-правового забезпечення охорони здоров’я населення України. Достатньо навести лише перелік окремих законів України та законопроектів: Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», зокрема розділ «Екологічне страхування», «Основи законодавства України про охорону здоров’я населення», Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Закон України «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини», проекти законів України «Про державну санітарно-гігієнічну експертизу», «Про державне соціальне медичне страхування», «Про соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань», «Про державку наукову експертизу» та інші. Вагомим є внесок Миколи Проданчука не тільки у науковий, але й у соціальний та економічний розвиток Інституту. Незважаючи на практичну відсутність з 1997 року бюджетного фінансування, збережено науковий колектив, ніколи не виникало заборгованості із заробітної платні, податків, комунальних платежів. За рахунок власних коштів ведеться реконструкція лабораторій відповідно до вимог належної лабораторної практики. Важливим здобутком стало створення єдиної в Україні науково-аналітичної бази із визначення потенційно небезпечних речовин в харчових продуктах та середовищі життєдіяльності людини, яка відповідає сучасним світовим вимогам. Викликає глибоку повагу доброчинна діяльність, яку веде Микола Георгійович. Одинадцять років на день святого Миколая він разом з колективом Інституту влаштовує свято для дітей-сиріт та дітей з вадами розвитку, дбаючи не лише про подарунки, але й про організацію змістовної культурно-розважальної програми. Також Інститут започаткував та підтримує культурологічні проекти: «Наша Україна в піснях і музиці», «Українська скрипка», «Художнє слово», Художня галерея ЕКОГІНТОКСу, Студія військово-історичного мистецтва, Міжнародний кінофестиваль документальних фільмів «Кінолітопис», проект «Світова культура». Микола Георгійович заснував Товариство токсикологів України, яке за значні здобутки та міжнародний авторитет було прийняте до світового та європейського товариств токсикологів. За вагомий внесок у забезпечення здоров’я нації Інститут, керований Миколою Проданчуком, та він особисто нагороджені почесними відзнаками, дипломами, грамотами Міністерства охорони здоров’я України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України.