Кісеолар
	Микола Георгійович
	Заступник голови Одеської облдержадміністрації з питань агропромислового розвитку (2007—2010 рр.)
Микола Георгійович народився 1955 року в с. Рівне Тарутинського району Одеської області. Після закінчення Рівненської восьмирічної школи були Білгород-Дністровський аграрний технікум, служба у Збройних силах України, а потім Одеський сільськогосподарський інститут. Трудовий шлях почав під керівництвом знаних в області господарників: директора радгоспу «Красний» Миколи Попова, кавалера багатьох трудових орденів та директора радгоспу «Бессарабський» Володимира Буркацького, Героя Соціалістичної Праці. Вони очолювали великотоварні комплексні рослинницько-тваринницькі господарства, де відпрацьовувалися передові науково-дослідницькі технології у молочно-товарному виробництві, свинарстві та вітчизняному вівчарстві. Під їхнім керівництвом Микола Кісеолар набував організаторських навичок, уміння поводитись з людьми. За майже двадцять років роботи у Тарутинському районі Микола Кісеолар обіймав посади від агронома відділення радгоспу до начальника управління сільського господарства — заступника голови райдержадміністрації. Особливо напруженою його робота стала у період занепаду радгоспного виробництва після недоско-налого реформування сільського господарства, адже у районі було 12 радгоспів рослинницько-тваринницького напрямку та 16 виноградарських радгоспів системи «Одесрадгоспвинпром». 2001 року Миколу Кісеолара призначили першим заступником голови Ренійської райдержадміністрації. На цій посаді він виявив значні організаторські здібності, а глибокий професійний досвід та щире вболівання за сільське господарство забезпечили успішність його діяльності. Наступні півтора роки Микола Кісеолар обіймав посаду голови Болградської районної державної адміністрації. За його ініціативи започатковано будівництво сучасного тваринницького комплексу, розроблено проект будівництва парогазової електростанції, яка вивільнить Задністров’я від енергозалежності. Під керівництвом Миколи Кісеолара відпрацьовано концепцію розвитку виноградства і виноробства в регіоні. Він переконаний, що прибутки від розвитку у районі цих галузей сільського господарства здатні забезпечити переважну частину наповнень районного бюджету. З листопада 2003 року Микола Кісеолар працює в Адміністрації Президента України, обіймає посаду головного консультанта-інспектора Відділу взаємодії з місцевими органами державної влади управління взаємодії з центральними і місцевими органами державної влади Головного управління організаційно-кадрової політики та взаємодії з регіонами. У 2005 році був помічником-консультантом народного депутата України, потім рік працював заступником генерального директора стархової компанії «Київ-Енерго-Поліс». Завдяки навчанню в Національній академії державного управління при Президентові України Микола Кісеолар зумів значно розширити свій кваліфікаційний рівень, підтвердивши набутий практичний досвід глибокими теоретичними знаннями, ознайомився із зарубіжними здобутками у сфері державного управління. Тому призначення його 2007 року заступником голови Одеської облдержадміністрації з питань агропромислового розвитку стало закономірністю. Адже на цій посаді необхідним був фахівець, здатний зупинити зниження темпів занепаду в основних галузях сільського господарства в області, які набували загрозливих масштабів, адже майже завмерли тваринництво і меліорація земель, було зведено нанівець цукрову галузь, втрачено класичну сівозміну в рослинництві. Пріоритетними напрямками своєї роботи М. Кісеолар вважає зниження енергомісткості виробництва у галузі; застосування новітньої моделі управління сільськогосподарським виробництвом; розвиток інфраструктури села. Багато уваги він приділяє розгляду непоодиноких скарг селян про неправильне розпаювання земель, здирницькі умови оренди землі у селян, несвоєчасну або неповну виплату коштів за оренду. Крім того, Микола Кісеолар прагне значного покращення вирішення проблем кадрового забезпечення галузей агропромислового комплексу, створення ефективної маркетингової мережі руху сільськогосподарської продукції від виробника до споживача, витіснивши з ринку посередників. На переконання Миколи Кісеолара, сільське господарство і переробка продукції мають набути найвищого ступеня інтеграції, слід сформувати механізм просування вітчизняного агробізнесу до ринкових експортних каналів, створити власні представництва у країнах співробітництва, налагодити ведення органічного виробництва, створення нових стандартів якості та безпеки сільськогосподарської продукції у відповідності до вимог СОТ. Європейська спрямованість є важливою рисою діяльності Миколи Кісеолара: під час закордонних відряджень чи супроводу бізнес-делегацій області він прагне залучити іноземні інвестиції для розвитку сільського господарства області, а також перейняти інноваційні технології та досвід в організації виробництва, налагодити співпрацю між спорідненими підприємствами. У своїй нелегкій роботі Микола Кісеолар спирається на підтримку не лише дружини Ольги та двох дітей (син Валерій — аспірант УНАУ, а донька Людмила — фахівець обліку приватних підприємців), але й на широке коло однодумців, друзів та болгарської діаспори.